Незалежність, безсторонність та доброчесність

Правове регулювання етики правника (міжнародні стандарти та національне законодавство).

Міжнародні стандарти професійної діяльності правника – це загальні деонтологічні вимоги (норми і принципи), які пред'являються до правника – судді, адвоката, прокурора, нотаріуса та інших фахівців у галузі права незалежно від державних кордонів їх професійної діяльності з метою гуманізації суспільних відносин, утвердження законності та правопорядку в кожній країні світу.

Міжнародні стандарти в галузі професійної правничої діяльності, складені відповідно до ст. 1 Загальної декларації прав людини «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах», знайшли своє втілення в Конституції України, процесуальних кодексах, інших нормативно-правових актах України, етичних кодексах та правилах, тощо. Вони є моделлю для подальшого вдосконалення професійної майстерності юристів в умовах побудови демократичної, соціальної, правової держави в Україні. 

Міжнародне співтовариство правників розробило стандарти професійної діяльності юристів, які містяться в таких документах: 


1.2 Місія правничої професії у суспільстві.

Професія правника відіграє значущу роль у суспільстві. Ця професія вимагає від особи фундаментальних знань в галузі  права, а також глибокої віри в унікальне призначення права та законності для суспільства. Правник повинен вміло використовувати юридичний арсенал при вирішенні різноманітних питань правового характеру з метою захисту прав та законних інтересів громадян та суспільства в цілому. 

Поняття «правник»  об'єднує всіх людей,  які займаються  різноманітною  професійною  юридичною діяльністю:

  • суддів, 
  • слідчих, 
  • прокурорів, 
  • нотаріусів, 
  • юрисконсультів, 
  • адвокатів 

Для правників, що працюють у різних галузях, висуваються різні вимоги. Характеристику окремих видів юридичної практичної діяльності необхідно здійснювати відповідно до аспектів професіограми, користуючись законами України: 

"Про судоустрій і статус суддів", 

"Про Конституційний Суд України", 

"Про прокуратуру" 

"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 

"Про нотаріат",

"Про безоплатну правову допомогу"


Проте, існують загальні етичні вимоги, що розповсюджуються на правників з усіх сфер юридичної діяльності, одними із таких вимог є незалежність, безсторонність та доброчесність.


Вказані Стандарти наголошують, що незалежність юридичної професії виступає істотною гарантією ефективного захисту прав людини і необхідна для отримання якісної правової допомоги. 


Справедлива система організації юстиції, яка гарантує незалежність юристів при виконанні їх професійного обов’язку без яких-небудь необґрунтованих обмежень, прямого чи опосередкованого тиску або втручання, є абсолютно необхідною для побудови і функціонування правової держави.


1.3 Незалежність правничої професії 

Незалежність правничої професії означає відсутність будь-якого тиску: як результату власних інтересів, так і зовнішнього впливу. Незалежність необхідна для забезпечення довіри до правників у суспільстві та з боку інших правників.

Незалежність правника має 2 рівні:   

  • зовнішня (незалежність від будь-яких державний, недержавних органів, службових та посадових осіб тощо)  
  • внутрішня (незалежність від інших представників своєї професії).           


ЯК ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ  ПРАВНИЧОЇ ПРОФЕСІЇ ?  
  • гарантуванням з боку держави і закріпленням цих гарантій в конституції або законах;  
  •  справедливою системою організації юстиції, яка виключає будь-які необґрунтовані обмеження або втручання;  
  • неупередженим рішенням судових органів, тобто рішенням на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з чийого б то не було боку і з яких би то ні було причин;  
  • створенням умов для отримання громадянами правової допомоги з боку обраного або незалежного адвоката для захисту їх прав; підтриманням професійними юридичними організаціями професійних стандартів і етичних норм; взаємодією з урядовими та іншими інститутами для досягнення цілей правосуддя у процесі розробки національного законодавства та практики його застосування;  наявністю незалежних самоврядних асоціацій юристів, визнаних чинним законодавством і здатних забезпечити незалежність юридичної професії, захистити правників від необґрунтованих обмежень і порушень. 

1.4 Безсторонність в роботі правника. 

Безсторонність (неупередженість) правника означає відсутність упередженості та необ’єктивності.  Згідно із тлумачним словником, безсторонній - той, який складає думку про кого-, що-небудь або щось робить на підставі об'єктивних фактів, а не особистого почуття; не упереджений, справедливий. 

Поняття “безсторонній та незалежний суд” використовує у своїх рішеннях ЄСПЛ.  Так, щодо безсторонності суду існує дві вимоги:  

  1. суд повинен бути суб’єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, 
  2. він також має бути безсторонній з об’єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності (справа Фіндлей, ор. сіt).  
Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб’єктивному і об’єктивному тесту: "Існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини  повинно визначатись згідно суб’єктивного тесту, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно об’єктивного тесту, тобто встановлення, чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності" (справа П’єрсак, А 53 параграф 30).  

 Як зауважував Суд, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа ле Компта, ван Лейвена і де Мейра, А 43 параграф 58). До того ж необхідно зазначити, що, крім всього, суди зобов’язані заслуговувати на довіру учасників процесу, особливо обвинувачених.  


В Україні також підіймались проблеми безсторонності суду (справа «Белуха проти України», № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року).   У цій справі заявниця скаржилася на безсторонність суду першої інстанції та його голови, що розглядав її справу. 

Зокрема, скарга заявниці ґрунтувалася на тому, що компанія відповідач безкоштовно забезпечила суд гратами для вікон та надала комп’ютер, а також відремонтувала опалювальну систему суду. Стосовно суб’єктивного критерію безсторонності  Суд зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується доти, доки не надано доказів протилежного. У цій справі ЄСПЛ не був переконаний, що існувало достатньо ознак, щоб вирішити, що судді суду першої інстанції, які розглядали справу заявниці, виявляли особисту упередженість. Стосовно ж об’єктивного критерію, ЄСПЛ визначив, окремо від поведінки голови, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність.

 У цій справі уряд-відповідач не оспорював твердження заявниці стосовно того, що голова суду першої інстанції, який одноособово розглядав справу заявниці, та чиї рішення були залишені без змін судами вищих інстанцій, просив та безоплатно  отримував певне майно від компанії-відповідача. На думку Суду, за цих обставин побоювання заявниці щодо безсторонності голови суду можна було вважати об’єктивно виправданими та встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу, що суди вищих інстанцій, розглядаючи скарги заявниці, не взяли до уваги її твердження щодо питання небезсторонності суду першої інстанції. 





Принцип безстороності та неупередженості суддів (Кодекс суддівської етики)

Стаття 7. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Стаття 10 Суддя повинен виконувати обов’язки судді безсторонньо і неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

Стаття 15 Неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.


Принцип безстороності та неупередженості прокурорів (Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів)

Стаття 10. Справедливість, неупередженість та об'єктивність

Прокурор зобов'язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об'єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.


Принцип безстороності та неупередженості нотаріусів (Правила професійної етики нотарусів)

1. Нотаріус зобов’язаний бути неупередженим при вчиненні нотаріальних дій.

Незалежність нотаріуса під час здійснення професійної діяльності передбачає його свободу від будь-якого стороннього впливу чи тиску, неправомірного втручання у його діяльність.

Нотаріус не має вчиняти дію, яка може поставити під загрозу незалежність, неупередженість, об’єктивність здійснення нотаріальної діяльності.

2. Нотаріус зобов’язаний уникати будь-якого незаконного впливу на його професійну діяльність, протистояти тиску, бути принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків та відстоюванні професійних прав, їх ефективному використанні в інтересах учасників правовідносин.

3. Нотаріус зобов’язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, які негативно можуть вплинути на його професійний імідж.

4. Нотаріус повинен уникати впливу на сторони та їх дискримінації.

5. Нотаріус не повинен допускати можливості впливу особистих інтересів, інтересів заінтересованих осіб на виконання ним своїх професійних обов’язків.

6. Нотаріус зобов’язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а в разі його виникнення вжити заходів врегулювання.

1.5 Доброчесність як важлива засада правничої професії. 

Доброчесність правника  проявляється у його поведінці, яка полягає у формуванні самостійної та відповідальної позиції фахівця, спроможного завдяки своєму професійному рівню використовувати знання на практиці, дотримуватись високих етичних стандартів, всією своєю діяльністю утверджувати принципи верховенства права, законності, чесності, справедливості, добросовісності, тощо. 

Термін «доброчесність» складається з двох слів «добро» і «чесність»; ним позначається моральна якість людини, яка проявляється у доброму відношенні до людей та чесності. 

Правник  повинен проявляти доброчесність в своїй діяльності, орієнтуючись на загальноприйняті моральні цінності, норми та принципи. Головна увага має спрямовуватися на інтереси суспільства, а не його власні.  Правник має сприяти зниженню рівня корупції та інших недобросовісних дій, що можуть шкодити особам, суспільству та державі. Важливо забезпечувати прозорість своєї діяльності, сприяти моральному розвитку, підвищувати авторитет своєї професії та підтримувати гідність її представників. Доброчесністьу професійній практиці юриста виступає ключовим фактором довіри до спеціаліста, що є необхідною умовою для успішної співпраці, віра у доброчесність є важливим показником ефективності роботи правника. Доброчесність суддів (ст. 48 ЗУ Про судоустрій та статус суддів)

Стаття 62. Декларація доброчесності судді

1. Суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

2. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

3. У декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та твердження про:

1) відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам;

2) своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей;

3) невчинення корупційних правопорушень;

4) відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

5) сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги;

6) невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями;

7) проходження перевірки суддів відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" та її результати;

8) відсутність заборон, визначених Законом України "Про очищення влади".

Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді.

4. Декларація доброчесності судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.

6. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.

7. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.


Доброчесніть прокурорів (ст. 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів)

Стаття 16. Доброчесність, зразковість поведінки та дисциплінованість

При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

Прокурор повинен використовувати ввірене йому службове майно бережливо та лише за призначенням.


Остання зміна: середа 29 листопада 2023 20:22