Адміністративне деліктне право

1. Адміністративне правопорушення (проступок) і адміністративна відповідальність. Законодавчі акти, що регулюють відносини адміністративної відповідальності. 

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені Кодексом про адміністративні правопорушення, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Ознаки адміністративног проступку:

  • протиправність (те, що суперечить праву. Зазагальним правилом, для приватних осіб дозволено те, що не заборонено законом, а тому, коли говориться про протиправність діяння, йдеться про порушення певної норми права);

  • наявність вини (суб’єктивний чинник правопорушення, що вказує на внутрішнє сприйняття правопорушником власного діяння. Сьогодні виділення цього чинника є спірним, ураховуючи положення про притягнення до адміністративної відповідальності юридичних осіб);

  • форма дії (активна поведінка) чи бездіяльності (пасивна поведінка, відсутність дії). Загальною назвою може бути «діяння»;

  • посягання на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління. Перелік означених загальних об’єктів, на які можуть посягати протиправні діяння, не є вичерпним, він переважно встановлює напрямки, в яких правовідносини охороняються адміністративно-деліктним законодавством;

  • наявність у законі прямої вказівки на адміністративну відповідальність за конкретне діяння;

  • караність означає можливість застосування до порушника адміністративного стягнення, хоча реально воно може й не накладатися (наприклад, у разі звільнення від адміністративної відповідальності).

Відмежування адміністративного проступку від кримінального правопорушення

Законодавець основними ознаками адміністративного правопорушення (проступку) визначає протиправність, винність та адміністративну карність, однак в юридичній думці домінує думка, що четвертою ознакою адміністративного правопорушення є суспільна небезпека. Адміністративний проступок і кримінальне правопорушення мають спільну публічну правову природу. Відповідно їм притаманно багато спільних рис. Однак, на відміну від кримінальних злочинів, адміністративним правопорушенням властива «дрібна», «менша», «невисока», «незначна» міра суспільної небезпеки, що не досягає того рівня, з якого починається застосування кримінальної відповідальності. Тим самим адміністративний проступок відмежовується від кримінального правопорушення меншим (дрібним, невисоким, незначним) рівнем соціальної небезпеки. 

Адміністративна відповідальність як вид юридичної відповідальності

Адміністративній відповідальності властиві специфічні ознаки:

  • законодавець розглядає її через поняття адміністративного правопорушення (проступку) (ст. 9 КУпАП).

  • адміністративна відповідальність має власну нормативну базу.

  • суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

  • відповідно до ст. 255 КУпАП право складати протоколи про адміністративні правопорушення має широке коло уповноважених на те посадових осіб суб’єктів публічної адміністрації, зокрема органів державного пожежного нагляду, органів охорони здоров’я, органів охорони пам’яток історії та культури, органів державного енергонагляду, органів у справах захисту прав споживачів, фінансових органів, підприємств і організацій, у віданні яких наявні електричні мережі; органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби та ін.
    адміністративна відповідальність полягає в застосуванні до порушників особливих засобів державної дії – адміні стративних стягнень, які накладаються як у судовому, так і в квазісудовому порядку. Відповідно до розділу ІІІ КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; 3) районними, районними в місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 4) ОВС, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими КУпАП.

  • адміністративна відповідальність – менш сувора за кримінальну, не призводить до накладення на фізичну особу правового статусу судимої.

  • порядок притягнення до адміністративної відповідальності істотно відрізняється від кримінального і цивільних процесів. Загалом він є простим й оперативним, що забезпечує високу ефективність забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб

Адміністративна відповідальність юридичних осіб характеризується такими рисами:

  1. визначається КУпАП та іншими законами України у вигляді накладення на юридичних осіб адміністративних (адміністративно-господарських) санкцій;

  2. здійснюється у сфері публічного адміністрування;

  3. за своєю правовою природою є карною (пов’язана із застосуванням до юридичної особи засобів державного примусу);

  4. реалізується у відповідних процесуальних формах суб’єктами публічної адміністрації.

7.2. Юридичний склад адміністративного проступку ( об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона) Особливості юридичного складу адміністративного проступку, зафіксованого в автоматичному режимі.

Юридичний склад правопорушення - це юридична конструкція, що складається із системи ознак (елементів) акта поведінки, необхідних і достатніх для кваліфікації його правопорушенням і притягнення правопорушника до юридичної відповідальності.

Суб'єкт правопорушення -  фізична або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною, тобто має здатність нести юридичну відповідальність.

Об’єкт правопорушення - охоронювані нормами права суспільні відносини, соціальні блага, права і законні інтереси суб’єктів права, природне становище, яким при здійсненні правопору­шення заподіюється шкода.

Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння та його негативних наслідків. Озна­ками суб’єктивної сторони правопорушення є вина (основна ознака); мотив, мета (факульта­тивні ознаки).

Об‘єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення.


Основні ознаки об'єктивної сторони правопорушення:

  • наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), де дія є активною поведінкою особи, котра усвідомлює свої вчинки і здатна керувати ними, а бездіяльність - пасивна по­ведінка особи, що виражається у невиконанні тих дій, які вона повинна була і могла здійсни­ти в конкретній ситуації;

  • результат діяння, його суспільно небезпечні або шкідливі наслідки; причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливим результатом.

У справах про адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, постанова може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності. Постанова надсилається фізичній або юридичній особі.

3. Заходи адміністративної відповідальності. Система й види адміністративних стягнень. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх осіб за вчинення адміністративних проступків. Загальні правила накладення адміністративних стягнень. 

Адміністративне стягнення - це міра відповідальності, яка застосовується з метою вихо­вання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з додержанням законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим пра­вопорушником, так і іншими особами.

Види адміністративних стягнень:

  • попередження;

  • штраф;

  • оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

  • конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміні­стративного правопорушення;

  • грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного право­порушення; 

  • позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування тран­спортними засобами, права полювання);

  • позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

  • громадські роботи;

  • виправні роботи;

  • суспільно корисні роботи; адміністративний арешт;

  • арешт з утриманням на гауптвахті.

Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбав­лення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і до­даткове стягнення.

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. 

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються  КУпАП.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються КУпАП та іншими законами України.

Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КУпАП, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КУпАП .

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких та перелік об’єктів, на яких порушники повинні виконувати ці роботи, визначає відповідний орган місцевого самоврядування. Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день. Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Арешт з утриманням на гауптвахті не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок.

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

  • зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

  • попередження;

  • догана або сувора догана;

  • передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під на­гляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених  КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4  КУпАП.


Остання зміна: середа 22 листопада 2023 20:02