5. Зміст та значення принципів Конституції України за офіційною конституційною доктриною України

1. Поняття, види та зміст принципів Конституції України

Принципи Конституції України – це найвищі цінності, на яких заснована українська держава, та нормативні засади її діяльності. Вони відіграють важливу роль у встановленні, регулюванні та охороні конституційного ладу, формуванні політичної системи, системи права та публічного управління. Принципи Конституції, визначені в її преамбулі, формують основу усієї конституційної системи України. Вони є обов'язковими для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадян та юридичних осіб.

Види та зміст принципів Конституції України  

  • Принцип суверенітету: Україна як держава має незалежність у внутрішніх та зовнішніх справах. Україна володіє суверенітетом на своїй території, може встановлювати свої закони і регулювати свої відносини з іншими країнами. 
  • Принцип демократії: Демократія в Україні передбачає гарантію основних прав і свобод людини та громадянина, вільне вираження волі громадянами через референдуми та вибори, а також можливість брати участь в управлінні державою і суспільством. 
  • Принцип правової держави: В Україні визнається та захищається права та свободи людини, додержується принципу розподілу влади, гарантується судовий захист та діяльність незалежного суду. 
  • Принцип рівності: Всі громадяни мають однакові конституційні права і свободи та мають однакові можливості для їх реалізації. Ніхто не може бути обмежений у своїх правах або отримувати привілеї на підставі ознак, що не залежать від його особистих заслуг. 
  • Принцип соціальної справедливості: Держава відповідає за забезпечення справедливого розподілу соціальних благ серед всіх членів суспільства, захищає права і законні інтереси громадян, забезпечує умови для повноцінного розвитку особистості.

У рішеннях Конституційного Суду України, принципи Конституції України деталізовано у наступних принципах: 


2. Поняття конституційно-правової доктрини

Конституційно-правова доктрина — це сукупність усталених та визнаних науковим середовищем ідей, положень, наукових поглядів та теоретичних узагальнень, що в сукупності складають логічно завершене та внутрішньо узгоджене бачення, розуміння й пояснення сутності, особливостей, головних ознак та закономірностей (або тенденцій) розвитку певного конституційно-правового явища (феномену).

3. Конституційно-правова доктрина та Конституційний Суд

"Офіційна конституційно-правова доктрина" часто асоціюється з діяльністю Конституційного Суду. Однак доктрина - це не акти Конституційного Суду України, а ті загальноприйняті науково-теоретичні доктринальні положення, що були покладені в їх основу. Конституційна модель президенціоналізму в Україні базується на загальних засадах європейського класичного конституціоналізму, що зараз знаходить свій розвиток у сучасному конституційному державотворенні багатьох держав Європи.


4. Структура конституціоналізму

Структуру конституціоналізму складають наступні елементи:

  • Конституційні ідеї і теорії: це відображення базових цінностей суспільства.
  • Масова конституційна свідомість громадян: включає усе населення загалом і його окремі прошарки, що відображають їх розуміння конституційних цінностей та принципів.
  • Конституційні норми, акти та інститути: це нормативно структурований вираз двох вищеназваних елементів, які включають конституційні права, свободи та обов'язки громадян, а також структуру та функції державних органів.
  • Конституційний порядок: це процес і стан реалізації конституційних норм в суспільному житті.

6. Види та зміст принципів Конституції України в конституційній доктрині

Ці ідеї отримали своє продовження у принципах сформованої новітньої конституційної доктрини:

  • Принцип раціоналізму основ конституційного ладу: це означає, що основи конституційного ладу повинні бути логічно узгодженими, обґрунтованими та відповідати реаліям суспільного розвитку.
  • Принцип запровадження реальних правових механізмів реалізації та гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина: включає наявність ефективних законодавчих, адміністративних та судових механізмів для захисту конституційних прав та свобод.
  • Принцип удосконалення системи інститутів безпосередньої реалізації народного суверенітету: включає в себе розвиток референдумів, референдної демократії, дієвість інституту консигнатури.
  • Принцип утвердження бікамералізму та посилення вітчизняного парламентаризму: це включає створення двох палат парламенту і розширення його повноважень у процесі законодавчого регулювання.
  • Принцип забезпечення єдності виконавчої влади: це полягає в подоланні невиправданого дуалізму в реалізації виконавчих функцій держави.
  • Принцип роз’єднання джерел формування основних гілок влади: насамперед, це стосується судової влади, яка повинна бути незалежною від інших гілок влади.
  • Принцип утвердження конструктивного судоустрою та неупередженого і високопрофесійного судочинства: це передбачає розробку ефективної системи судоустрою, яка забезпечує незалежність, неупередженість та високий професіоналізм суддів.
  • Принцип політичної відповідальності парламенту перед президентом і всіх органів державної влади перед народом України та громадянами: це передбачає наявність механізмів контролю та зворотного зв'язку між органами влади та народом.
  • Принцип чіткого розподілу повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування згідно з покладеними на них Конституцією функціями: це включає наявність відповідних механізмів координації та контролю між цими органами.
  • Принцип гарантування місцевого самоврядування та прав територіальних громад України: це передбачає захист прав та інтересів місцевих громад та забезпечення їх участі у владі.

Остання зміна: неділя 5 листопада 2023 11:41